ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ CASE-STUDY У ВИВЧЕННІ БІЗНЕС-КУРСУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Оцените материал
(1 Голосовать)

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ CASE-STUDY У ВИВЧЕННІ БІЗНЕС-КУРСУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ     Сьогодні існує чимало суперечок стосовно ефективності та доцільності використання тих або інших технологій навчання. Серед технологій,які привертають увагу науковців та практиків, усе більшої популярності набуває технологія (метод) Case-Study.

Метод Case-Study вперше був використаний під час викла­дання управлінських дисциплін у Гарвардській бізнес-школі. У 1910 р. декан Едвін Гей (Gay) дав пораду докторові Коупленду (Copeland) використати студентське обговорення з теми як допов­нення до лекцій. Перед слухачами бізнес-школи ставилося за­вдання, робився його аналіз і надавалися відповідні рекомендації щодо вирішення. Перший підручник з написання ситуаційних вправ був опублікований Коупленом у 1921 р. за активної участі нового декана Гарвардської бізнес-школи Воласа Донама.

 

Сутність кейс-методу (Case-Study), як відомо, полягає у тому, що тим, хто навчається, пропонується осмислити реальну профе­сійну ситуацію, опис якої водночас відображає не тільки якусь практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти з метою її розв'язання. Основне у викладеній проблемі те, що вона не має однозначних вирішень.

У практиці багатьох закордонних навчальних закладів застосовують метод Case-Study як ефективний спосіб досягнення високих знань студентів. Серед таких ВНЗ є Бостонський, Гарвардський, Кембріджський, Колумбійськийуніверситети та ін.

         У використанні цієї технології є як прибічники, так і противники. Прибічники вважають її як високоефективну технологію, котра уможливлює засвоєння навчального матеріалу на високому рівні. Противники вважають цю технологію недосконалою, зауважуючи, що теоретичне знання є більш цінне ніж практичне; результати опрацювання невеликих Cases (ситуацій) є ненадійними ; неможливо зробити висновок із одиничного випадку, тому результати Case- Study не можуть мати наукового значення; використання цієї технології можливе тільки для постановки гіпотез, а не для їхньої перевірки; часто виникає складність у підбитті підсумків конкретної ситуації, яка досліджується.

       Проте, професор Бент Флівберг із Елборгського університету (Данія) у своєму дослідженні “Five Misunderstandings about Case - Study Research” доводить значущість даного методу, та спростовує усі нарікання на його недосконалість.

     Виникає два питання з приводу застосування технології Case-Study у навчанні ділової мови: перше – де викладачі можуть отримати матеріали, так званих “cases”, і друге – як адаптувати технологію таким чином, щоб вона була ефективною під час вивчення іноземної мови (об’єм матеріалу досить значний для невеликої кількості навчальних годин), і вкласти мовний матеріал у професійний контекст. Як показує досвід закордонних спеціалістів, матеріали cases (ситуацій) є широко поданий як в спеціалізованій навчальній літературі, наприклад у курсі ділової англійської “Business English Meetings”, “Market Leader” – видавництва Longman Pearson, “English for International Negotiations”, “International Case Studies in English”, “Professional English in Use Marketing” – видавництва Сambridge University Press так і в мережі Internet.

     При введенні даного методу у свій навчальний процес педагог повинен, в першу чергу, пам’ятати про особливість менталітету студентів, специфіку їхнього підходу до розв’язання складних ситуацій та способу мислення. Не варто нехтувати також відмінностями в політичній та економічній сферах різних країн.

       Аналізуючи дослідження та практичний досвід закордонних та вітчизняних науковців, варто зазаначити, що Case-Study допомагає розвивати студенту «економічний стиль мислення», якому притаманні :

- системність – комплексний підхід до розв’язання економічних завдань, уміння встановлювати взаємозв’язки, структуру конкретного процесу або явища;

- багатоваріантність – уміння прораховувати всі можливі варіанти при аналізі й розв’язанні завдання;

- вибірковість - цілеспрямований вибір оптимального розв’язання завдання;

- практичність - орієнтація на практичну корисність результату розв’язання завдання;

- перспективність - прогнозування результатів діяльності, передбачення наслідків прийнятих рішень, визначення пріоритетних напрямів діяльності;

- гнучкість уміння легко пристосовуватися до нової ситуації і знаходити нетрадиційні розв’язки;

- оперативність швидке й раціональне розв’язання поставленого завдання .

       Таким чином, застосування технології Case-Study є, безперечно, перспективним та ефективним засобом у підготовці студентів економічних спеціальностей та при вивченні бізнес-курсу англійської мови, оскільки допомагають студентам ефективно засвоювати навчальний матеріал професійного спрямування, розвивати їхні комунікативні вміння, підвищувати мотивацію студентів до вивчення іноземних мов, сприяти економічному мисленню. У той самий час варто пам’ятати, що ефективність використання цієї технології залежить від майстерного поєднання її з традиційними методами навчання.

 

Последнее изменение Понедельник, 17 Июня 2013 09:30

Оставить комментарий

Издательства

Рассылка

Подпишитесь на нашу рассылку

Корректор

Если Вы вдруг найдёте ошибку на нашем сайте, выделите её и нажмите клавиши Shift+Enter чтобы сообщить нам об этом. 

Социальные сети